Унаслідок весняного потепління на території Олевської громади Житомирської області було зафіксовано серію масштабних пожеж, що охопили торфовища, лісові масиви та природні відкриті ділянки. Головною причиною загорянь рятувальники називають людську недбалість — спалювання сухої трави, підпали лісової підстилки та необережне поводження з вогнем на відкритому повітрі.
Серед одних з найбільш небезпечних випадків — займання торфовищ поблизу населених пунктів громади. Такі пожежі мають затяжний характер, адже тління може відбуватися на глибині до кількох метрів, поширюючись під землею. Гасіння таких вогнищ займає дні, а іноді — навіть тижні. Окрім складності ліквідації, торф’яні пожежі виділяють значну кількість токсичних речовин, які загрожують здоров’ю людей, особливо дітей, людей похилого віку та осіб із хронічними захворюваннями дихальної системи.
Пожежі в лісах громади також набули загрозливих масштабів. У кількох випадках вогонь, який починався з підпалу сухостою поблизу доріг або полів, стрімко поширювався на лісові масиви. Таким чином, уже згоріло сотні гектарів лісу та трав’яного покриву.
Ми звертаємось до кожного мешканця Олевської громади:
-Не паліть суху траву, стерню та сміття на відкритих ділянках.
-Повідомляйте про підпали чи задимлення в службу порятунку за номером 101.
-Не залишайте джерела вогню без нагляду та не кидайте недопалки в траву чи ліс.
-Пояснюйте дітям, наскільки небезпечні ігри з вогнем.
ПАМ’ЯТАЙТЕ: навіть один кинутий недопалок чи навмисний підпал трави може стати початком масштабної пожежі, яка знищить сотні гектарів природи, житло та життя людей.
"Незнання закону не звільняє від відповідальності" — ст. 68 Конституції України.
Українське законодавство передбачає суворе покарання за такі дії. Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за спалювання трави громадянам загрожують наступні штрафи:
За спалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності чи її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях у населених пунктах:
• від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів (3 060 – 6 120 грн) – для громадян;
• від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів (15 300 – 21 420 грн) – для посадових осіб.
За ті ж дії на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду:
• від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів (6 120 – 12 240 грн) – для громадян;
• від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів (21 420 – 30 600 грн) – для посадових осіб.
Згідно ст. 245 Кримінального кодексу України є і кримінальна відповідальність:
• штраф від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91 800 – 153 000 грн);
• або обмеження волі на строк від 2 до 5 років;
• або позбавлення волі на той самий строк.
Під час воєнного стану в Україні відповідальність за спалювання сухої трави значно посилюється. Умисні підпали сухої рослинності можуть бути кваліфіковані як диверсія, що є злочином проти основ національної безпеки. відповідно до статті 113 Кримінального кодексу України, за такі дії передбачено покарання у вигляді затвердження волі на строк від 10 до 15 років або ув'язнення з конфіскацією майна.
Пам’ятаймо: один підпал — це не просто "трава згоріла", це ланцюг наслідків, що може завершитися трагедією.
Збережімо наші ліси, поля і домівки від вогню. Відповідальність починається з кожного з нас!
